Четвер, 15.11.2018, 21:14
Вітаю Вас Гість | RSS

    Офіційний сайт Роменського благочиння Сумської єпархії УПЦ КП

Меню сайту
Категорії розділу
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Locations of visitors to this page


Петропавлівський храм, м. Ромни Петропавлівський храм , м. Ромни

 Газета Благовісник Газета Благовісник 

 

 Різдво

Свято-Троїцький храм, с Пустовійтівка


                                        Свято-Троїцький храм, с. Пустовійтівка>Церква Святої Трійці у с. Пустовійтівка  

    Одна з найвидатніших пам’яток монументальної дерев’яної архітектури, церква Святої Трійці 1773 р. споруджена за кошти Петра Калнишевського у його рідному селі. В справах Запорізької Січі в Державному історичному архіві м. Києва зберігаються матеріали про початок будівництва споруди, де, зокрема, вказано: «5 серпня 1772 року титарі сторгували 130 дубів для Пустовійтівської церкви». Інший документ свідчить: «Війська запорозького низового пан кошовий отаман Петро Іванович Калниш у селі відомства протопопії роменської Пустовійтівці, в якому він, пан кошовий, народився, від свого кошту власного знову дерев’яну в ім’я пресвятої Трійці церкву на місті вольному збудували…». 
   За деякими переказами вважається, що церква була споруджена неподалік від хати кошового отамана. Але, як би там не було, досліджуючи пам’ятку у 1901 році М.Макаренко називав її видатною пам’яткою архітектури доби «українського відродження». На думку С.Таранушенка (професора), що досліджував будівлю у 1929 р., залишивши детальний її опис та п’ять фотографій «церкву побудував один з кращих майстрів того часу… Будівля висока, одна з найбільш імпозантних і величавих на Лівобережжі. Могутні форми її не позбавлені граціозності, але не м’якої, розманіженої, а мужньої… З різних точок силует будівлі сприймається іншим і щоразу ефектним; та найбільш вражає акорд, який створює контур верхів, коли розглядати їх з півдня чи півночі… Інтер’єр залитий світлом. Увесь об’єм будови розкривається гранично чітко і ясно…»
   Взагалі, споруда являла собою 20-метровий трибанний дерев’яний храм, виконаний у найкращих традиціях українського барокового стилю. Вивершували його грушовидної форми главки з визолоченими кованими хрестами. Саме цій церкві Петро Калнишевський подарував Євангеліє зі срібною з позолотою оправою, що коштувала йому 500 крб. Виготовив оправу в 1762 році київський золотар Іван Равич. У 1929 році церкву було закрито і наполовину розібрано. За радянської влади залишки архітектурної пам’ятки слугували то в якості клубу, потім магазину, складу, пункту прийому склотари, доки вкінці-кінців не були кинуті напризволяще. Лише з початком перебудови залишки церкви, які наприкінці 80-х років ХХ ст. нагадували скоріше сарай, привернули до себе увагу дослідників, а вже зі здобуттям Україною незалежності, паралельно з виходом із небуття імені самого кошового отамана, що її збудував, церква Святої Трійці знов постала у тому самому вигляді як і колись, відбудована заново в 2005-2006 роках.
    Нині дерев’яний храм Святої Трійці продовжує милувати око мандрівника, нагадуючи про козацького отамана, що його збудував та захоплюючи своїми оригінальними рисами, притаманними для козацького архітектурного мистецтва.
Свято-Троїцький храм, с. Пустовійтівка>Церква Святої Трійці у с. Пустовійтівка
   Перед входом до храму ми з Вами маємо можливість побачити та прочитати точну копію тієї надмогильної плити під якою на цвинтарі Соловецького монастиря знаходиться прах Петра Калнишевського. Треба сказати, що якраз завдячуючи напису на цій плиті, встановленій земляком козацького отамана, архімандритом Олександром, який певний час був настоятелем монастиря, українській громадськості стало відоме як місце поховання так і сама сумна доля кошового після ліквідації Запорізької Січі. На превеликий жаль, оригінал надгробка, як і сама труна із тілом Петра Калниша, залишилися на Соловках, оскільки після встановлення радянської влади надгробні плити похованих у монастирі ченців та в’язнів зносилися зі своїх місць наприкінці 80-х рр. ХХ ст., коли їх повернули, то встановити точне місцезнаходження могили того чи іншого небіжчика без розкопу поховання стало вже зовсім неможливо.      
Свято-Троїцький храм, с. Пустовійтівка>Церква Святої Трійці у с. Пустовійтівка
   Визиває інтерес у відвідувачів музейна колекція, яка представлена мистецькими скарбами Посульського краю: Євангеліє Петра Калнишевського (1762 р.), картина Григорія Стеценка «Роменська мадонна» (18ст.), церковне шитво та гаптування золотом і сріблом, іконопис, культові релігійні предмети з знищених храмів Роменщини.
    Золотими літерами вписано в історію Роменщини ім’я останнього кошового Запорозької Січі, уродженця села Пустовійтівки П.І.Калнишевського, мудрого державного діяча, воєначальника, відомого благодійника і мецената.
Займаючи у 2-й половині 18 ст. найвищі старшинські посади у Війську Низовому Запорізькому, Калнишевський всіляко сприяв подальшому розквіту духовного життя на Україні, споруджував власним коштом величні православні храми, дбав про їх художнє оформлення: замовляв різьблені іконостаси, ікони, коштовний церковний посуд, хрести, ризи, книги.
У Роменському краєзнавчому музеї зберігається шедевр українського золотарства 18 ст. - Євангеліє П. І. Калнишевського (1762 р.), яке оздоблено коштовною оправою роботи київського золотаря Івана Равича (Додаток 1 ).
  Будучи військовим суддею П. І. Калнишевський 1762 року подарував до Троїцької церкви рідного села Пустовійтівки Євангеліє, яке обійшлося йому в 500 рублів. Загальна вага книги без оправи - біля 16 кг. Понад 5 кг металу, 2620 гр з якого дорогоцінного пішло на оправу, довжини якої півметра, ширина – 34 см, товщина 10 см 
Сама книга московського друку, 1758 року видання, переплетена в дубові дошки, обкладена металевими листами жовтого кольору на які з великою технічною досконалістю припасоване срібне з позолотою рельєфне карбування різнопланового рослинного орнаменту та сюжетів зі Святого Письма. Корінець оправи та фігурні застібки теж виготовлені з срібла і прикрашені карбуванням.
Ось як описує мистецьку красу Євангелії відомий дослідник золотарства України козацької доби Марк Петренко: «Творчість українських майстрів стояла близько до народного мистецтва, вони часто наслідували орнаментальні мотиви народної архітектури, різьблення на дереві й камені, тощо… Споріднену з народним мистецтвом орнаментику має срібна оправа з дарчим написом кошового Петра Калнишевського. Тут ми знаходимо чудові орнаментальні мотиви (розетки, пагінці рослин)... Наріжники чільної сторони оправи Євангелія зроблені в формі овальних вінчиків, характерних для київських оправ. Простір між клеймами орнаментований оригінальними стеблами стилізованої трави й аканта. Дуже цікаві прикраси спідньої дошки. Пуклі тут виконані у вигляді майолікових розеток, типових для будов України 18 ст. Корінець прикритий орнаментальною сіткою з густого плетива лози».
  Свято-Троїцький храм, с. Пустовійтівка>Церква Святої Трійці у с. Пустовійтівка
   Для роменців цей раритет є цінною реліквією ще й тому, що має лаконічний дарчий напис знаменитого земляка на позолоченій пластині та більш поширений на сторінках самої книги, писаний вицвілими нині коричневими чорнилами в Січі Запорізькій.
Ось повний текст розширеного напису, що розміщується здебільшого по слову чи по два в нижній частині сторінок книги від 8-го до 43-го аркушу: «Книга Евангелие в церковь Свято-Троицкую села Пустовойтовки изделано старанием и коштом войска Запорожского низового войскового судьи, ныне же Кошевого атамана Петра Ивановича Калнишевского. За здравие его и за упокой умерших Иоанна, Агафии, Зеновии еще в живых. Андрея, Параскевеи, Семеона, Андрея и Йосифа еще в живих перебывающего. Оному ж Евангелию цена пятьсот рублей. Подписана в Сече Запорожской 1762 году июля 3 дня».
   Протягом 1929-1930 рр. Троїцька церква в Пустовійтівці була зачинена і частково зруйнована, а майно реквізоване «на потреби трудящих». Все ж таки в інспектор Роменського райфінвідділу наважився взимку 1936 року передати «Євангеліє Калнишевського» на зберігання до Роменського краєзнавчого музею. У музеї демонструються деталі старої Свято-Троїцької церкви та проект відродженої цієї споруди.
Відновлено храм за сприяння президента України Віктора Ющенка. Освячення храму відбулося 14 жовтня 2006 року, на свято Покрови Божої матері. Чин освячення здійснив Святійший  Філарет, Патріарх Київський  і всієї Руси України
  Самого ж кошового за страдницьке життя та щедрі пожертви на потреби Православної Церкви влітку 2008 року на синоді Української Православної Церкви Київського Патрархату канонізовано і приєднано до лику святих . Це перший запорожець, який став святим.







Пошук
Календар
«  Листопад 2018  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
2627282930

 Петро Калнишевський Святий Праведний Петро Калнишевський


Copyright MyCorp © 2018
Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz